Медичний центр Ваш Лікар

Приватний лікар

Гомеопатичне лікування

Наявність:
В наявності
Ціна:
Договірна
  
На жаль, не дивлячись на всі досягнення сучасної науки в медичній галузі, іноді виникає необхідність пошуку альтернативних методів лікування. Гомеопатія часто стає в пригоді там, де здавалося б вже всі шанси на одужання втрачені. Незамінною вона є при непереносимості хімічних препаратів чи гормональних засобів. І, звичайно, гомеопатія – це метод вибору при лікуванні захворювань вагітних жінок, оскільки гомеопатичні препарати є цілком безпечними під час вагітності, і дозволені Міністерством охорони здоров’я України, як і у всьому світі, до застосування під час вагітності, а також для малюків з перших днів життя. Не всі наші громадяни добре знайомі з цим методом терапії. Тому зроблю короткий екскурс в гомеопатію. На жаль, не дивлячись на всі досягнення сучасної науки в медичній галузі, іноді виникає необхідність пошуку альтернативних методів лікування. Гомеопатія часто стає в пригоді там, де здавалося б вже всі шанси на одужання втрачені. Незамінною вона є при непереносимості хімічних препаратів чи гормональних засобів. І, звичайно, гомеопатія – це метод вибору при лікуванні захворювань вагітних жінок, оскільки гомеопатичні препарати є цілком безпечними під час вагітності, і дозволені Міністерством охорони здоров’я України, як і у всьому світі, до застосування під час вагітності, а також для малюків з перших днів життя. Не всі наші громадяни добре знайомі з цим методом терапії. Тому зроблю короткий екскурс в гомеопатію. Гомеопатія - спрямована на активізацію власних захисних сил організму. Гомеопатія лікує не хворобу, а хворого. З точки зору гомеопатії, як холестичної медицини, організм людини - це єдина система, а не сукупність органів і систем. Для прикладу, якщо лікар –алопат, при ОРЗ призначає кілька препаратів: один для того, щоб зупинити прояви риніту - чихання і виділення з носа, інший щоб зняти прояви фарингіту - біль царапання і печіння в глотці, інший щоб заблокувати прояви інтоксикації- головний біль, температуру і т.д.; то лікар-гомеопат призначає лише один препарат, спрямований на відновлення втраченої опірності організму перед інфекційним агентом. Тобто гомеопатія не блокує проявів захворювання як таких, не діє згубно на хвороботворні організми. Гомеопатія діє безпосередньо на сам організм, відновлює втрачений баланс в ньому. Правильно підібраний гомеопатичний препарат діє як енергетичний імпульс, який заряджає організм на само зцілення. В чому секрет гомеопатичних препаратів, напевно, в методі, за допомогою якого їх готують, а саме потенціювання і динамізація. Первинною сировиною для виготовлення гомеопатичних препаратів є всі представники мінерального рослинного і тваринного царства, при чому самі отруйні з них і є найбільш часто і широко застосовуваними і помічними. Гомеопатія –це метод терапії, який базується на двох основних принципах: а) подібне лікується подібним, тобто, яд бджоли в звичайній дозі, у людей викликає набряк почервоніння жар, подібні симптоми можна вилікувати незалежно від чинника, який їх спричинив, гомеопатичним препаратом виготовленим з яду бджоли; б) діючі речовини застосовуються в вкрай малих дозах, від невеликої кількості молекул діючої речовини в низьких розведеннях (десятинні і низькі сотенні до 12) до повної відсутності молекул діючої речовини (серединні і високі сотенні розведення). Класичні гомеопатичні препарати готуються наступним чином: береться певна речовина тваринного, рослинного чи мінерального походження у співвідношенні 1 до 9 частин розчинника (вода, 60% спирт, і ін.) змішується і кілька разів енергійно струшується - це і є 1-ше десятинне розведення позначається 1D, з даної порції знову береться 1 частина і змішується 9 частинами того ж розчинника енергійно струшується - це і є 2-ге десятинне розведення 2D, з 2-гого десятинного розведення готується відповідно 3-тє і так далі, найчастіше застосовуються 3D,6D,12D,30D. Десятинні розведення містять відносно велику кількість молекул діючої речовини і працюють на біохімічному рівні, таким чином матеріально впливають на клітини організму людини. Сотенні розведення готуються відповідно при змішуванні 1 до 99 частин розчинника. Сотенні розведення позначаються великою латинською літерою С. До 12С - це низькі розведення, діють на рівні обмінних процесів в організмі. У розведеннях вище 12С молекул діючої речовини вже нема. Від 12С до 200С серединні розведення - діють на емоційному рівні. Вище 200С – тисячні розведення позначаються великою латинською літерою М, тобто 1М –перше тисячне розведення. Тисячні розведення діють на рівні свідомості людини і навіть можуть до певної міри змінити її характер. По цій причині деякі релігійні конфесії забороняють застосовувати гомеопатичні ліки, так як вважають, що не можна настільки глибоко втручатись в особистість. Я, як лікар і глибоко віруюча людина, вважаю, що дерево пізнається по його плодам, тому, якщо таке втручання принесе людині користь і поверне втрачене здоров’я, його можна дозволити. Серединні, а особливо високі розведення потрібно застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть дати вираженні загострення, особливо при хронічних захворюваннях, так як вони «виганяють» патологію назовні, при цьому, особливу увагу слід звернути на те, що не дивлячись на видиме погіршення симптомів захворювання: підвищення температури тіла, появу більш вираженого висипу, і т.п., загальний стан людини покращується: з’являється апетит, нормалізується сон, піднімається настрій. Така картина після прийому препарату свідчить про те, що лікар на правильному шляху, і що за загостренням захворювання послідує поступове одужання хворого. Гомеопатія є офіційно визнаною медициною у всіх європейських країнах. Особливе визнання і популярність гомеопатії в Німеччині, оскільки це батьківщина засновника гомеопатії Самуїла Ганемана. Широко користуються гомеопатією французи, голанці, румуни, англійці. На протязі багатьох десятиліть офіційним придворним лікарем англійської королеви є гомеопат. В європейських країнах гомеопатія широко застосовується в ветеринарії. Особливого розквіту гомеопатичний метод лікування набув в Індії, де переважна більшість населення лікується гомеопатично, і де успішно гомеопатично лікують навіть саму важку патологію, в тому числі онкологічну. В Україні гомеопатія має довгу і складну історію. Завдяки великому хисту лікаря-гомеопата, засновника київської гомеопатичної школи Дем’яна Володимировича Попова, ця нетрадиційна медицина пережила утиски і не припиняла свого розвитку навіть під час керування радянської влади, яка неохоче мирилась з усім «не прийнятим». В ті важкі часи йому дозволяли працювати в державних медичних установах і застосовувати «свій метод», який на той час був настільки ефективним у порівнянні з загально прийнятою терапією, що на прийом записувались за кілька місяців наперед, а ті хто хотіли попасти без запису займали чергу зночі, або «по блату» через керівництво лікувального закладу. За багато років своєї нелегкої медичної практики він по приблизних підрахунках встиг пролікувати близько мільйона пацієнтів - ця цифра, на перший погляд, нереальна. Гомеопатичне лікування - це мистецтво і клопітка праця. Вся складність цієї терапії полягає у важкості підібрати підходящий, так званий – конституційний препарат. Оскільки серединні і високі розведення гомеопатичних препаратів практично не містять молекул діючої речовини, вони діють на іншому, нематеріальному рівні, на організм людини. І діють лише в тому випадку, коли попадають в резонанс з цим організмом. Для того, щоб гомеопатичний препарат спрацював, він повинен підходити до людини, як ключик до замочка. Тому при однакових діагнозах, наприклад при гастриті, десятьом пацієнтам з цим діагнозом можуть бути призначені різні гомеопатичні препарати, оскільки лікується не хвороба як така, а людина, весь організм. При виборі препарату враховуються всі особливості обміну речовин, реактивність, спосіб реагування на зовнішні подразники, периносимість організмом температур зовнішнього середовища. Важливим є емоційний фон, спадковість, раніше перенесенні захворювання, особливості харчування і способу життя. Оскільки хвороба не з’являється сама пособі нізвідки, для неї завжди є передумови, причини, закладенні як всередині організму так і зовнішні впливи. Задача лікаря-гомеопата вийти на причину, вияснити чому саме цей організм захворів саме цією хворобою, знайти в ньому слабку ланку і на неї вплинути. Це не зажди легко і не завжди вдається з першого разу, тому вимагає особливої наполегливості і уважності з боку лікаря і відкритості і розуміння з боку пацієнта. Правильно підібраний гомеопатичний препарат при однократному прийомі в середньому і високому розведенні може діяти в організмі людини на протязі місяця і навіть довше, так як він запускає процес самовидужання організму, активізує його захисні сили. Тому важливо не заважати цьому процесу, тобто вести максимально можливий здоровий спосіб життя, це стосується і харчування і режиму дня, важливим є виключити токсичні впливи на організм, особливо алкоголь, бажано по можливості обмежити паління тютюну, вживання міцної кави, інших тонізуючих засобів. Дуже важливою є частота прийому гомеопатичних ліків - правильно підібраний препарат не можна приймати надто часто, оскільки він є сильним стимулом для організму, не можна приймати наступну дозу препарату, поки не закінчилась дія вже прийнятої дози. Тобто, правильною є така послідовність: прийом препарату, за яким може слідувати загострення, яке важливо не знімати класичними засобами (жарознижуючими, знеболюючими, протизапальними) організм повинен його перебороти сам, далі йде поступове покращення і зменшення симптомів захворювання, через деякий час позитивна динаміка призупиняється і настає період плато, тобто не гірше, але і не краще, далі можуть повернутись частково прояви хвороби, тобто погіршення, це час, коли одноразово прийнята доза відпрацювала, і потрібно приймати наступну. Це може бути від кількох днів (серединні розведення) до кількох місяців (високі розведення), низькі розведення можна приймати відносно часто. Гомеопатичне лікування вимагає терпіння як від лікаря так і від пацієнта, але видужання є достойною нагородою. Матеріал підготувала лікар – гомеопат Петровська Тетяна Євгеніївна.
  • Дата публікації: 15.11.2010